Рада скасує імунітет депутатів. За яких умов?


Теперішня Верховна Рада України встановила рекорд. За цю каденцію парламент позбавив недоторканності більше депутатів, ніж за всі попередні скликання разом узяті. Чи підуть депутати далі, обмеживши свою недоторканність в принципі?
Дискусія довкола інституту недоторканності в Україні триває від початку роботи над Конституцією держави. 1996 року Основний закон статтею 80 гарантував народним депутатам, що їх не буде притягнуто до кримінальної відповідальності чи заарештовано без згоди Верховної Ради (хоча недоторканність існувала і до того: 1994 року одіозного парламентаря Юхима Звягільського першим в історії України позбавили недоторканності).
2000 року за ініціативи Президента України Леоніда Кучми відбувся загальнодержавний референдум. Одним із його запитань було "Чи погоджуєтесь Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності?" Тоді 89% громадян, що проголосували, відповіли "так". Щоправда, те голосування мало консультативний характер. До консультації громадян влада не дослухалась.

Ідею Кучми про скасування недоторканності нардепів підтримав народ, але не парламент
Після Помаранчевої революції, 2005 року, коли українські політики говорили про нові принципи своєї роботи та демократичні реформи, питання недоторканності знову повернули до обговорення. Тоді напередодні парламентських виборів 2007 року одна із ключових політичних сил – "Наша Україна – Народна самооборона" зробила гасло "Ми скасуємо депутатську недоторканність" програмним. Ініціативу конкурентів із помаранчевого блоку перехопив тоді ще прем’єр-міністр Віктор Янукович. Він виступив за скасування цього привілею народних обранців, пообіцявши звернутися до Президента із такою пропозицією. На цьому розгляд питання зупинився.
Наступна гаряча дискусія стосовно недоторканності депутатів розгорілася 2009 року, коли члена фракції "Блоку Юлії Тимошенко" Віктора Лозінського звинуватили у вбивстві. Обранця тоді позбавили імунітету та зрештою засудили до ув’язнення, а заклики "припинити депутатську безкарність" у суспільстві знову зійшли нанівець.
Цікаво, що за каденції Віктора Януковича жодного народного депутата не позбавили недоторканності. Наступним став лише "регіонал" Олег Царьов, якого ГПУ звинуватила у державній зраді та сепаратизмі за підтримку так званих «ДНР-ЛНР». Його недоторканність зняв парламент попереднього скликання у 2014 році.
Нова Рада – старі сподівання
Від Верховної Ради восьмого скликання (теперішня) можна було очікувати поступу у питанні перегляду депутатських привілеїв. Хоча лише дві партії, що пройшли до парламенту у багатомандатних округах – "Батьківщина" та "Самопоміч" – мали у програмі пункт про "скасування депутатської недоторканності". Утім ця обіцянка перейшла до коаліційної угоди, під якою вже підписалися фракції "Батьківщини", "Блоку Петра Порошенка", "Народного фронту", "Радикальної партії" та "Самопомочі".
Після зауважень із боку європейських партнерів щодо агресивності формулювання "скасування депутатської недоторканності" в українському політикумі почали говорити про її обмеження. Так з’явився проект змін до Конституції від Петра Порошенка. Він передбачав залишити у Конституції норму про те, що депутати не несуть юридичної відповідальності за свою політичну діяльність. Але також він мав скасувати пункти, що забороняли притягувати нардепів до кримінальної відповідальності чи заарештовувати без згоди Верховної Ради. У січні 2015 року в першому читанні законопроект підтримали 297 депутатів. Його спрямували до Конституційного суду.
Конституційний суд визнав пропоновані зміни відповідними Основному закону, але рекомендував переглянути положення стосовно недоторканності суддів (зміни також передбачали обмеження суддівського імунітету). Відтак наприкінці 2015 року законопроект повернувся до Верховної Ради. Але на той момент Петро Порошенко вже вніс до парламенту інший проект змін до Конституції, що стосувався обмеження лише суддівської недоторканності. Президент поспішав провести суддівську реформу, аби не розчарувати західних партнерів.

Першими недоторканність втратили судді
Виникла ситуація, за якої у Верховній Раді одночасно були законопроекти, що передбачали однакові зміни до Конституції. Згідно з Основним законом, Верховна Рада протягом своїх повноважень не може двічі змінювати одній й ті ж положення головного документа держави. Оскільки другий законопроект був позначений як невідкладний, депутати розглядали у першу чергу його. Документ, що передбачав одночасно обмеження недоторканності і депутатів, і суддів відклали на невизначений термін.
Зрештою 2 червня 2016 року Верховна Рада остаточно змінила у Конституції положення про недоторканність суддів. Тепер прийнятий у першому читанні законопроект про скасування депутатського імунітету не міг бути розглянутий. Необхідно розробити новий документ.
Ігри у скасування
Інколи може здатися, що Верховна Рада із легкістю може знайти 300 голосів для зміни Конституції у частині депутатської недоторканності: важко знайти питання, до якого політики підходили із такою одностайністю у заявах. Владні та опозиційні сили підтримують "скасування недоторканності".
Саме "скасування" – у своїх заявах політики використовують таке формулювання. Політолог Євген Магда говорить, що розмови про відмову від недоторканності в Україні найчастіше мають популістський характер. Наприклад, зараз політики намагаються "осідлати" невдоволення громадянами відсутністю видимих результатів боротьби у вищих ешелонах влади.
Експерт звертає увагу: коли політики починають говорити про скасування недоторканності, найперше, про що потрібно думати громадянам – про питання політичної відповідальності своїх обранців. Адже чимало із них обіцяла прийняти це рішення декілька років тому.
Євген Магда зазначає, що депутатську недоторканність не варто скасовувати за нинішніх умов – її варто обмежувати. У більшості європейських країн цей інститут діє. Але у них чітко розділені поняття імунітету – неможливості притягнення посадовців до кримінальної відповідальності без згоди парламенту – та індемнітету – заборону переслідувати посадовців за їхню політичну діяльність.
У Великій Британії діє лише індемнітет, у Франції та Німеччині – імунітет та індемнітет. У будь-якому разі ці механізми покликані захищати парламентарів від можливих репресій із боку влади. Це твердження лягає в основу тих політиків, які захищають збереження депутатської недоторканності у тому вигляді, в якому вона існує зараз. Мовляв, у молодій українській демократії ще зберігається висока ймовірність використання правоохоронних органів для зведення рахунків із політичними опонентами.
Народний депутат Ігор Лапін звертає увагу на те, що це питання стримувань і противаг між різними гілками влади: зняття недоторканності – це ще не притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт. Депутат має право доводити свою невинуватість у суді (як це сталося з Ігорем Мосійчуком).
Людина може довести свою правоту і невинуватість у суді. Тоді закидають щось на зразок – "ви про наші суди". Доля іронії в цьому звичайно є, але треба говорити правду. Якщо громадяни в українських судах, при усіх недоліках судової системи, можуть шукати правду, то що заважає депутату,
– написав Ігор Лапін.
Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін стверджує, що обмеження депутатської недоторканності зараз може зробити ефективнішою боротьбу із корупцією серед представників влади. За його словами, річ не в тому, що депутата неможливо притягнути до кримінальної відповідальності без згоди парламенту. Проблема, що Закон "Про статус народного депутата" та Кримінально-процесуальний кодекс сильно обмежують слідчі дії стосовно обранців без дозволу Верховної Ради.
Зараз парламент має офіційно дозволити прослуховувати народного депутата, проводити обшук у нього. Який тоді сенс його прослуховувати чи обшуковувати?
– зазначає Віталій Шабунін.
Дата скасування імунітету
До дискусії про депутатську недоторканність нещодавно долучився і Президент України Петро Порошенко.
"Резонансні справи, рішучі кроки по боротьбі з корупцією, які зараз демонструє Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне бюро, нагадують всім нам про такий анахронізм, як депутатська недоторканність. Відповідний мій проект змін до Конституції готовий. Вимагає він політичної волі від народних депутатів – раз і на завжди прирівняти себе в правах з громадянами України", – заявив лідер країни під час виступу на День Конституції.

Президент Петро Порошенко також заговорив про скасування недоторканності
Євген Магда говорить, що нічого дивного в такій активності Президента немає. Враховуючи здобутки ГПУ та НАБУ, Петро Порошенко намагається взяти лідерство в обмеженні недоторканності, схиливши на свій бік якомога більшу частину громадськості.
Із тим, що Президент у цій ситуації грає на свій політичний імідж, готуючись до президентської кампанії, погоджується і політолог Володимир Фесенко. Утім він не виключає, що відповідний проект змін до Конституції від Петра Порошенка скоро з’явиться у парламенті.
Віталій Шабунін не вірить, що теперішня Верховна Рада швидко обмежить депутатську недоторканність.
Чи вони це зроблять? Точно не зроблять без тиску громадян. Повірте мені: навіть тисяча людей під парламентом дуже правильно нагадує депутатам, хто їх привів до Верховної Ради. Інакше вони і далі кришуватимуть своїх. Громадяни вимагають не покарання депутатів, а можливості чесного розслідування стосовно них,
– пояснив Віталій Шабунін.
Володимир Фесенко говорить, що нинішній парламент може стати саме тим, який обмежить недоторканність депутатів. За його словами, цей крок зараз вигідний якщо не всім політсилам Верховної Ради, то більшості. Ймовірно, народні обранці із легкістю наберуть 300 голосів для внесення цієї зміни. Адже вона популярний серед населення.
"Можливо, це звучить цинічно, але кон’юнктуро парламенту буде вигідно обмежити недоторканність наприкінці своєї каденції. Тоді їм точно нічого не загрожуватиме. А зіграти на виборчих настроях буде потрібно", – пояснив Володимир Фесенко.
Цілком імовірно, законопроект Петра Порошенка про зміни до Конституції щодо обмеження депутатської недоторканності ми вже побачимо цієї осені. Наступного року парламент може розглянути цей документ. Тож наприкінці 2018 – на початку 2019 року Україна зможе попрощатися з імунітетом народних депутатів.

Джерело: 24 Канал
Рада скасує імунітет депутатів. За яких умов? Рада скасує імунітет депутатів. За яких умов? Reviewed by Роман Тороус on 09:31 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.