Єдинi у свiтi українськi майстри виготовляють музичнi iнструменти з цього дерева

Нещодавно світ вiдзначив Мiжнародний день музики. 

Легендарнi кобза, бандура, благородна лiра чи гусла -- це iнструменти, якi до нашого часу дiйшли завдяки старанням поодиноких майстрiв. А колись саме пiд цi iнструменти гуляли аж до рання, пише газета Експрес. 

У селi Бузова, на Київщинi, є кобзарська майстерня, де реставрують давнi раритети i створюють новi бандури чи кобзи. 

"Щоб виготовити чи то кобзу, чи то бандуру, спершу треба вирiзати з живої деревини заготовку, -- розповiдає кобзар Євген Макоцьоба.

 -- Потiм вона сохне рокiв п'ять -- тiльки природним шляхом. Можна в погребi залишити, але дивiться, щоб не поцвiла! 

Треба, щоб було прохолодно й не дуже волого, iнакше зiпсується заготовка. Нижнi деки для музичних iнструментiв зазвичай роблять з дерева твердих порiд -- клену, грушi, ясена, бо вони звучать дзвiнко. А верхнi з хвойних -- таких, як ялина, смерека, сосна. I лише для бандури використовують вербу, яка звучить м'яко, розмiрено. Нiде бiльше у свiтi з цiєї деревини не роблять музичних iнструментiв. Ось такий секрет!"

. Тим часом Євген саме завершує нову кобзу. 

Два мiсяцi знадобилося, щоб обробити пiдсушенi заготовки. Тепер саме час вiдшлiфувати вже склеєний iнструмент, перш нiж покрити його лаком. "Потiм уже можна крiпити мiсток i ладнати струни", -- пояснює майстер. Тим часом бере зубну щiтку та миску з гарячою водою й починає проводити по "швах".

 "Деталi кiстковим клеєм з'єднують, -- каже Євген. -- В усi часи їх традицiйно покривали шелаком -- це така органiчна речовина з решток тропiчних комах. Ним ще Страдiварi свої скрипки лакував! Звiсно, не всi майстри могли собi це дозволити, тому часто замiнювали його лляною олiєю чи якимись смолами. 

До речi, перед лакуванням музичний iнструмент часто фарбували. Наприклад, коренем морени -- в червоний, цибулинням -- у коричневий, ягодами бузини -- в синiй, буряком -- у малиновий, куркумою -- в жовтий". 

Цього разу нижня дека бандури буде червоною. Звертаю увагу на струни. "Колись їх робили з овечих кишок, -- розповiдає кобзар. -- А тепер такi струни можна придбати, але то недешеве задоволення: одна струна -- 600 гривень, а на бандуру їх треба 21. Тому я граю на гiтарних. А лiру й гусла виготовляють не так часто, як кобзи, бо вони не такi популярнi, як та ж кобза чи бандура. Але найдавнiшi, звiсно, гусла. На них грали ще за часiв Київської Русi. 

Iнструмент доволi простий: пласка дощечка з клена, верби чи берези з натягнутими струнами (до 14 штук). Грають на гуслах, поклавши їх на колiна i "щипаючи" струни. Мелодiєю на них зазвичай супроводжували свої виступи скоморохи, оповiдачi билин та поети".

 До речi, за словами Євгена Макоцьоби, старосвiтська кобза сьогоднi обiйдеться десь у 1200 доларiв. ...Наостанок прошу зiграти. Євген бере один iз готових iнструментiв, легким рухом пробує, чи налаштований, -- звучить, можна грати. 

"Знаєте, як незрячi кобзарi ноти запам'ятовували?

 -- запитує мене майстер. 

-- Учитель прив'язував свою руку до руки учня i грав нею. А тепер i ноти, i тексти можна знайти в iнтернетi. Кожен може навчитися грати на цих iнструментах, якщо матиме бажання..."

 Євгенiя Коляда

Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2016/10/07/206522-yedyni-sviti-ukrayinski-maystry-vygotovlyayut-muzychni-instrumenty-cogo