Архітектура Японії

В архітектурі Японії помітні запозичення з китайської архітектури. На відміну від китайських і створених в Японії під впливом китайського стилю будівель, для типово японських споруд характерна асиметрія. В цілому, для японської архітектури характерно прагнення до простоти. Споруди світлі і відкриті, в основному складаються з прямокутних елементів.

Для традиційної японської архітектури аж до періоду Мейдзі головним будівельним матеріалом була деревина. Причинами використання дерев'яних конструкцій були доступність і простота виготовлення. Крім того, дерев'яні конструкції краще підходили для японського клімату, дозволяли забезпечити природну вентиляцію приміщень, а також дозволяли легко перемістити споруду, розібравши її і зібравши на новому місці.

Традиційні дерев'яні житлові будинки простих японців, звані мінка (яп. 民家?), максимально пристосовані до клімату країни з частими землетрусами і дощами. Одно- або двоповерхова мінка має міцну каркасну конструкцію із товстих балок з несучою колоною в центрі будинку і розсувними дверима. Стіни не є несучими в конструкціями (позаяк створені з твердих сортів папіру), внутрішній простір ділиться на окремі приміщення за допомогою пересувних ширм. У таких будинках жили селяни, ремісники і торговці. В даний час мінка збереглися тільки в сільській місцевості.

Стародавня японська архітектура

Збережені зразки архітектури давньої Японії до IV століття практично відсутні. Відомостей про архітектуру цього періоду в стародавніх японських текстах «Кодзікі» і «Ніхон Сьокі»дуже мало.

Зовнішній вигляд будівель ранньої Японії зазвичай відтворюють за знайденими глиняними моделями житлових будинків ханіва і малюнках на бронзових дзеркалах. Розкопки і дослідження доводять, що споруди раннього періоду японської історії, звані «Тате-ана дзюкьо» («житла з ям»), представляли собою землянки з дахом, покритої соломою і гілками. Дах підтримувалася за допомогою каркаса з дерев'яних опор. Пізніше з'являються споруди на палях «Такаюкі», що слугували зерносховища. Конструкція допомагала запобігти псуванню запасів зерна від повеней, вогкості і гризунів. Такого ж типу будинки будували для старійшин племен

Архітектура буддизму в країні

Починаючи з середини VI століття а в Японії поширюється буддизм, завезений з корейської держави Пекче. Буддизм зробив поітний вплив на архітектуру цього періоду. Важливою ознакою будівельної практики стало використання кам'яного фундаменту. Перші буддистські релігійні споруди являли собою практично точні копії китайських зразків. Розташування будівель вироблялося з урахуванням гірського ландшафту, споруди розташовувалися асиметрично, в проект і ансамбль бралися до уваги сумісність з природою, а не агресивне втручання в неї. Впливбуддизму на архітектуру синтоїстських храмів відбився в збільшенні декоративних елементів, будови фарбували в яскраві кольори, доповнювали металевими і дерев'яними прикрасами.

Період некритичних запозичень

На зламі 19-20 ст. в японській архітектурі мав місце період некритичних запозичень з арсеналу західноєвропейської буржуазної архітектури. В буржуазній архітектурі Європи другої пловини 19 ст. це був не найкращий період із суміші історичих стилів. Нові тенденції в архітектурі лише почали власну історичну ходу (використання заліза і скла, Джозеф Пакстон, Кришталевий палац, низка архітекторів, що заснувала добу сецесії, широке використання бетону).

Японські архітектори цього періоду некритично запозичили як технології (цегляна кладка, тинькування), так і декоративну складову західноєвропейських історичних стилів, вироблених у сейсмічно спокійних європейських країнах (Північ Італії, Франція, Велика Британія тощо). Вулички міст Японії наче отримали європейський вигляд. Але низка середніх і потужних землетрусів, таких характерних для Японії, звела на нівець як ці запозичення, так і споруди в історичних стилях в країні.

Сумний власний досвід і феодальна звичка до запозичень усього вигідного для себе нарешті привела не до запозичень форм і архітектурного декору, а до запозичень технологій будівництва зі сталі і бетону. Лише після цього бурхливо народилася власна школа буржуазної архітектури Японії з усіма її технічнимивинаходами(типові плани, типові архітектурні деталі, використання нових будматеріалів), формами і недоліками (збереження хаотичної середньовічної забудови, відсутність назв вулиць, тісніва, перенаселеність, крайні форми оригінальничання і індивідуалізму за всяку ціну).

Японська архітектура на початку XXI ст.

Нові технології істотно вплинули на архітектуру Японії і її образний стан. Необхідність наново будувати зруйновані після Другої світової війни міста стала могутнім стимулом для розвитку японської архітектури. При цьому відбудувані наново міста надзвичайно відрізнялися від довоєнних і за силуетом, і за розплануванням, і за будівельними матеріалами, і за комунікаціями.

Джерело http://japaneseculture78.blogspot.com/