Заяви двох європейських міністрів збурили українське суспільство
В Україні заяви західних партнерів викликали хвилю обурення. Мовляв, як можна проводити вибори на Донбасі, якщо там досі не гарантовано стійкої безпеки? Західні партнери ж обіцяли, що про виконання політичної частини домовленостей (зокрема, й про вибори) не йтиметься доти, доки не буде гарантовано безпеки на Донбасі.
Згладити ситуацію поспішив очільник українського МЗС Павло Клімкін. Він заявив, що Франція та Німеччина не змінювали своєї позиції щодо послідовності виконання безпекової та політичної частини домовленостей. Просто, мовляв, їхніх дипломатів у нас неправильно зрозуміли через... проблеми з перекладом. Утім Клімкіну повірили не всі. "Наші іноземні партнери поводяться з нами, як з папуасами, -- обурився народний депутат Олексій Рябчин. -- Спочатку вони закликають нас легалізувати окупантів і проводити вибори, посилаючись на те, що, мовляв, російська сторона пообіцяла припинити вогонь на тиждень. Потім Росія заявляє нам, що нічого такого не обіцяла, оскільки вона не є стороною конфлікту”.
А його колега по фракції, народний депутат Сергій Соболєв пішов іще далі. Він назвав заяви міністрів закордонних справ Німеччини та Франції про потребу ухвалення закону про вибори та особливий статус окупованого Донбасу провалом української дипломатії. То хто ж має рацію? З'ясовуємо це в розмові з експертами з міжнародних питань Віталієм Мартинюком та Вадимом Трюханом.
-- Чи правильно розуміємо ми наших західних партнерів, коли кажемо, що вони вимагають від нас якнайскорішого виконання політичної частини Мінських угод?
В. Мартинюк:
-- Хоч би що казав Клімкін, ми усі чули, що насправді говорили міністри. Від нас вимагають виконання політичних пунктів домовленостей паралельно з безпековими, щоб було так: крок у безпековій частині, крок -- у політичній. Це не зовсім сприятливо для нас. Тому що може бути так, що вдасться зробити крок щодо припинення вогню, потім Верховна Рада голосує конституційні зміни в частині надання особливого статусу Донбасу, а згодом відновлюються бойові дії, тим часом закон уже проголосовано. Тут є небезпека для української сторони. Першим кроком має бути гарантування безпеки. -- Але ж наші європейські партнери невпинно вимагають свого.
Чому так поводяться?
В. Мартинюк:
-- Очевидно, російська сторона погрожує їм, що на Донбасі може бути щось масштабніше, ніж просто обстріли на лінії зіткнення. Тим часом Франція та Німеччина дуже поспішають вирішити “українське питання”, адже в обох країнах скоро будуть вибори (у Німеччині -- парламентські, у Франції -- президентські). Вирішення “українського питання” до виборів має стати успішним прикладом діяльності тамтешньої влади. В. Трюхан: -- Європа зіткнулася з безпрецедентною кількістю викликів за останні роки. Україна -- один з таких викликів, хай і не найболючіших (болючіші -- це теракти, навала нелегальних мігрантів). Під тиском таких викликів Європа зацікавлена в тому, щоб, як мінімум, Україна була викреслена з її порядку денного. Тому в неї є велика спокуса піти на повідку в Путіна, щоб закрити “український кейс”.
-- Чи справедливими в цьому контексті є звинувачувати українську дипломатію в провалі роботи?
В. Мартинюк:
-- Західні партнери викручують нам руки, наполягаючи на виконанні Мінських угод. З Росією це зробити не вдається, тому тиснуть на нас.
В. Трюхан: -- Тепер завдання нашої дипломатії -- не посипати голову попелом, а зуміти переконати міжнародну спільноту, що Мінські угоди свою тимчасову місію виконали. А далі треба визнавати їх незаконними -- наприклад, через судові рішення. І започаткувати повноцінний переговорний процес за участі країн -- підписантів Будапештського меморандуму. Якщо це вдасться, тоді й зможемо кінцево судити про роботу нашої дипломатії.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
Заяви двох європейських міністрів збурили українське суспільство
Reviewed by Світові вісті
on
00:08
Rating:
Reviewed by Світові вісті
on
00:08
Rating:
Немає коментарів: