Конденсат в димоході

Конденсат (лат. condensatus - ущільнений, згущений) - продукт конденсації пароподібного стану рідин, тобто продукт переходу речовини при охолодженні з газоподібної у рідку форму. Іншими словами, конденсат - це рідина, що утворюється при конденсації пари або газу.

Коли говорять про конденсат, найчастіше мають на увазі конденсат води, однак існує і конденсат практично всіх рідин (наприклад конденсат бензину). Явища конденсації досить часто зустрічаються і в природі. Наприклад, в літній час вечорами утворюється туман. Це відбувається тому, що з заходом сонця повітря охолоджується, його температура падає нижче точки роси і надмірна волога випадає з повітря у вигляді дрібних крапель - туману. Вранці з першими променями сонця повітря зігрівається, температура його піднімається вище точки роси, крапельки вологи випаровуються і туман розсіюється.

Також конденсат утворюється на теплообмінниках кондиціонерів, на внутрішніх стінках холодильника. У будинку Ви могли спостерігати утворення конденсату на склі вікон, особливо це стосується вікон на кухні і в санвузлі. Таких прикладів можна наводити безліч, але ми зупинимося на процесі утворення конденсату в димоходах і наслідки такого утворення.

За оптимальних умов роботи печі (температура, що виділяються при горінні газів на виході з гирла труби 100-110 °С) водяні пари не «зачепляться» за внутрішню кладку цегляної труби і понесуться разом з димом назовні, але якщо температура внутрішньої поверхні стінок димаря впаде нижче «точки роси» для газів (44-61 °С), то конденсат на них «сяде» і створить масу проблем. Нагромадившись і розчинивши сажу, в якій збереглася маса незгорілих органічних залишків палива, конденсат перетвориться на сірчану кислоту - чорну рідину з огидним запахом. Зрештою цегляна кладка роз'їдається і просочується нею, наскрізь, а на стінах з'являються чорні смолисті розводи, але і це ще не все. Різко слабшає тяга, в приміщенні виникає сморід, труба (потім і піч) почне руйнуватися. 

Найголовнішу роль в утворенні конденсату грає сам процес горіння палива. Дерево запалюється при температурі не нижче 300 °С, кам'яне вугілля - при 600 °С. Процес горіння протікає при ще більш високій температурі: дерева - 800-900 °С, кам'яного вугілля - 900-1200 °С. Така температура забезпечує безперервне горіння за умови, що повітря (кисень) надходить без перерви в достатній кількості. Якщо він подається з надлишком, паливник охолоджується і горіння погіршується, так як потрібна висока температура. Не слід топити піч при відкритому топливнику. При повному згорянні палива колір полум'я солом'яно-жовтий, дим білий, майже прозорий. Можна не сумніватися, що сажа в таких умовах на стінках каналів печі і труби не відкладеться.

Утворення конденсату в димоході залежить також від товщини стінок димаря. Товсті стінки повільно прогріваються і добре зберігають тепло. Більш тонкі погано зберігають тепло (хоча і швидко нагріваються), Товщина кладки цегляних стінок димових труб, що проходять у внутрішніх стінах будівлі, повинна бути не менше 120 мм (півцеглини), а товщина стінок димових і вентиляційних каналів, розташованих у зовнішніх стінах будівлі - 380 мм (півтори цегли).

Димоходи з нержавіючої сталі мають незначну товщину стінок, тому їх необхідно теплоізолювати на всьій довжині. Для цього існують так звані сендвіч димоходи. Великий вплив на конденсацію водяної пари, що містяться в газах, робить температура зовнішнього повітря. У літню пору року, коли на вулиці тепло, на внутрішніх поверхнях димарів вона незначна, так як з добре прогрітих поверхонь димаря волога миттєво випаровується. У зимову пору року, коли зовнішня температура має негативне значення, стінки димової труби сильно охолоджуються і конденсація водяної пари збільшується. Особливу небезпеку становлять льодові затори в димоході. 

Все що було вище сказано, відноситься до процесу конденсато утворення в димоходах твердопаливних котлів. А зараз поговоримо про ті ж процесах в газовому обладнанні. При згорянні природного газу в відпрацьованих газах міститься набагато більше вологи ніж при згорянні дров чи вугілля. Обумовлено це хімічним складом природного газу і процесом його горіння. Димові гази піднімаючись по димоходу остигають і волога конденсується на стінках димарів не залежно від того з якого матеріалу вони зроблені. Конденсат з'єднуючись з продуктами згоряння палива утворює кислоти, в числі яких можуть бути соляна, азотна і сірчана кислоти. За певних умов може утворюватися їх суміш. У разі стикання їдкого конденсату з димарями з не кислотостійких матеріалів відбувається руйнування стінок димоходу.

Ще в 80х-90 роках минулого століття масово використовувалися газові котли з низьким ККД. Через що температура димових газів була відносно великою. Часто такі котли підключали до цегельних димоходів без ізолюючих гільз. Димарі добре прогрівалися, мали хорошу тягу і служили людям тривалий час. Димові гази не прогрівають стінки димоходу, у зв'язку з цим на звичайному цегельному димоході утворюється конденсат. Цегла насичується конденсатом і руйнується.

Можна навести масу прикладів коли старий котел був підключений до цегляної димоходу і люди не знали що таке конденсат в димоході, а коли замінили старий котел на новий, сучасний, через 2-3 опалювальних сезони стали проявлятся наслідки утворення конденсату на димарі.

Одне потрібно сказати з упевненістю, якщо ви встановлюєте сучасне опалювальне обладнання у себе вдома, на дачі або якому-небуть іншому об'єкті, подбайте про те щоб у Вас був кислототривкий димар для газового обладнання та жаро-і кислототривкий димар для твердопаливного обладнання.

Джерело http://dymavdome.net