Церкви йдуть на зближення

Дев'ять років знадобилося для того, щоб Католицька та Православні Церкви дійшли до згоди в деяких важливих питаннях Міжнародна комісія з богословського діалогу між Католицькою та Православними Церквами днями прийняла спільний документ.

 На думку більшості богословів, це важливе рішення має бути поштовхом до більшого порозуміння між Церквами. 

 Докладніше про зміст документа, про його роль, а також про засідання змішаної комісії в італійському місті К'єті газеті "Експрес" розповідає отець-доктор Іван Дацько, президент Інституту Екуменічних Студій УКУ, член Змішаної комісії, та отець Ігор Шабан, голова комісії УГКЦ у сприянні єдності християн. 

- Яка насправді роль цього документа в об'єднавчому процесі Церков?

 о. Ігор: - Ідея створення усередині ХХ століття змішаної комісії полягає в тому, щоб, відповідно до слів Божих: "Щоб усі були одно" (Ін. 17, 21), і колись усі християнські Церкви об'єдналися в одну. Міжконфесійна комісія складається із 32-х представників від Православних і Католицьких Церков. Від 70-х років минулого століття відбувалися зустрічі, під час яких обговорювалися різні питання з метою зближення Церков. 

Одне із таких питань стосувалося ролі Єпископа Рима. Адже щодо його першості в житті Церкви в католиків та православних різне тлумачення. Однак після тривалих обговорень днями в італійському місті К'єті в цьому питанні таки дійшли згоди, щоправда, в Церкві першого тисячоліття. 

о. Іван: - У Західній Церкві особливо підкреслюється примат, тобто першість Єпископа Рима -- Папи Римського. Тим часом для Східних Церков важливішою є синодальність. Тобто Синод єпископів приймає рішення разом із Патріархом -- Синод не може ухвалювати жодних рішень без згоди Патріарха, але й Патріарх не може приймати рішень без згоди Синоду єпископів.

 Cинодальність у такий спосіб також практикувалася у Західній Церкві в І тисячолітті, але в ІІ тисячолітті роль синодальності була вже на Заході занедбаною, її перестали практикувати. Для Заходу (латинської Церкви) важливим було зберегти першість Єпископа Рима, а устрій Церкви набрав монархічної форми.

 Члени комісії дійшли згоди, що в І тисячолітті таки існувала єдність Церкви й сопричастя. У ІІ тисячолітті це, на жаль, змінилося. Та сьогодні комісія шукає ті об'єднавчі елементи в Церкві, щоб у ІІІ тисячолітті знову відновити єдність і сопричастя. 

 Загалом 14-те засідання комісії можна назвати позитивно результативним. Адже дев'ять років знадобилося для того, щоб прийняти такий спільний документ. 

Це результат тривалих обговорень, які розпочалися так званим "Равенським документом", затвердженим у 2007 році. Слід зважати на те, що Православні Церкви не є одностайними. У них є власні погляди на кожне питання. Та, згідно з домовленістю представників Церков, які є членами змішаної комісії, тепер Церкви мають брати до уваги те, про що йдеться у спільному документі -- що Патріарх не є автократом, а діє завжди разом із Синодом. А останній не може нічого вирішувати без Патріарха. 

Можливо, К'єтійський документ не є досконалим, але це суттєвий крок в об'єднавчому процесі. о. Ігор: - Звісно, що такі документи не є зобов'язуючими, а лише дорадчими. Проте в кожній окремій Церкві, незалежно від конфесії, на Синодах єпископів мали б обговорити К'єтійський документ, який є хорошим фундаментом для майбутнього об'єднання Церков. 

- Чого чекати далі від роботи змішаної комісії?

 о. Іван: - Упродовж року Координаційний комітет комісії (10 православних і 10 католицьких членів) мають визначитися, коли проводити наступне пленарне засідання і в якому напрямі працювати далі. 

Богданна МАРТИНИК

Читайте більше тут: http://expres.ua/main/2016/10/20/208821-cerkvy-ydut-zblyzhennya