Вирощування хурми в домашніх умовах

Це теплолюбне дерево з далеких: Китаю і Японії, в Україні прижилося лише на півдні. Його плоди є джерелом вітамінів, а їх ні з чим незрівнянний смак і чарівнийбурштиновий колір давно завоювали любов у дітей і дорослих.

Хурму також називають сливою богів і диким фініком, а її латинське ім’я – Діоспірос. Це листопадне плодове дерево належить до родини Ебенових і в природному середовищі існування виростає до 12 метрів заввишки. Найбільш відомі сорти – Кавказька, Східна і Віргінська – відрізняються смаком і розміром плодів, рівнем зимостійкості та вимог до догляду.

Незважаючи на свої значні розміри, в домашніх умовах хурма може бути відносно мініатюрною кімнатною рослиною, яка досягає висоти 1,5 метри. На сьогоднішній день є безліч прикладів того, що це майже екзотичне деревце в домашніх умовах може не просто добре себе почувати, але й цвісти і плодоносити.

Виростити домашню хурму можна з кісточки, що залишилася від цього смачного фрукта. Деякі аматори кімнатних рослин просто садять кісточку в ґрунт і гадають, проросте вона чи ні. Бажано провести підготовку до посадки, як можна більш ретельно, і тоді позитивний результат буде гарантований.

Садівники, які мають досвід вирощування хурми, радять брати одразу кілька кісточок, причому від різних плодів. Коли з’являться паростки, можна буде вибрати самий сильний і здоровий примірник. Відібрані кісточки слід ретельно вимити і замочити в слабкому розчині марганцівки на пару днів для знезараження. Наступний етап підготовки до посадки – стратифікація. Цей процес дозволяє прискорити проростання посадкового матеріалу і полягає в тому, щоб кісточки, обгорнені вологою марлею, покласти в холодильник на один-два місяці.

Після закінчення цього періоду кісточки висаджують у ґрунт на глибину 1,5 – 2 сантиметри. Будучи теплолюбною рослиною, хурма проростає при підвищеній температурі повітря, тому після посадки горщик бажано поставити ближче до опалювального приладу.

Ґрунт для домашньої хурми можно зробити з рівних частин дернової і перегнійної землі, додавши трохи порошку деревного вугілля, кісткового борошна і крупного піску. Шар керамзиту на дні ємності, природно, обов’язковий.

Ґрунт, у якому проростає хурма, необхідно поливати, як тільки він трохи підсохне. Ємність з майбутньою рослиною накривається склом або плівкою, які потрібно періодично знімати і провітрювати ґрунт. Паростки хурми з’являються досить швидко, через один-два тижні. Після появи паростків укриття можна прибирати.

Кісточка у хурми досить жорстка, іноді своєчасно не відділяється від паростка, перешкоджаючи його розвитку. Слід акуратно зняти її з зростаючого саджанця, інакше він загине. Хурма росте швидко, тому потрібно періодично пересаджувати саджанець в більш велику ємність. Молоді деревця, за правилом, пересаджують щорічно, ранньою весною, а дорослі деревцята потребують пересадки кожні три-чотири роки.

При виборі місця розташування деревця, потрібно враховувати, що хурма любить добре освітлені простори, але прямого попадання сонячних променів, особливо для молодого дерева, бажано уникати. Хурма – вологолюбна рослина, тому її необхідно регулярно поливати, дозволяючи воді повністю просочити земляний ком. Важливо не перестаратися з поливаннями, інакше деревце може загинути. Обприскування для хурми – також необхідна процедура, проробляти яку необхідно щодня.

На літній період бажано виносити хурму на свіже повітря, в сад або на балкон. При цьому потрібно поступово привчати рослину до такої зміни клімату, виносячи її на повітря спочатку на кілька годин в день.

Взимку хурмі потрібно забезпечити період спокою. Деревце переносять в прохолодне провітрюване приміщення з температурою 5 – 10 °C, а ґрунт присипають шаром тирси завтовшки три сантиметри. В цей період рослина не потребує добрив, а ось помірний полив і обприскування листя їй будуть необхідні.

Формування крони має велике значення для хурми, вирощуваної в приміщенні. Коли молоде деревце досягне позначки 30 – 50 см, гілочки підрізують, викликаючи тим самим утворення та швидке зростання нових пагонів. Нові пагони також вкорочують по мірі зростання. У результаті виходить маленьке деревце з кроною схожою на кулю.

Добрива хурмі необхідні протягом усього вегетаційного періоду. З весни до осені рослину підгодовують один раз в два тижні, чергуючи мінеральні та органічні підгодівлі.

Якщо хурмі надані всі умови для повноцінного зростання, то рано чи пізно вона обов’язково порадує свого власника гарними білими квітами, після чого можна буде очікувати довгоочікуваний урожай. Плодоношення у хурми, вирощеної з кісточки, зазвичай настає через 5 – 7 років після посадки. А якщо саджанець прищепити у віці одного року, то рослина почне плодоносити на два роки раніше.

Вирощування хурми в домашніх умовах не можна назвати важким заняттям. Елементарний догляд і дотримання ряду нехитрих правил дозволять отримати незвичайну кімнатну рослину. А якщо приділяти їй трохи більше часу і турботи, то довгоочікуваний урожай стане гідною нагородою.

Джерело http://agronomist.in.ua/