Як роса на сонці: У середовищі сепаратистів Донбасу відбуваються цікаві процеси

Лише за півроку на той світ пішло декілька прибічників “русского міра” в окупованому Луганську. Останнім 24 вересня знайшли повішеного колишнього “прем'єр-міністра “республіки” Геннадія Ципкалова, затриманого підконтрольними нинішньому керівництву “ЛНР” бойовиками нібито за спробу перевороту, пише газета Експрес. 

Усі ці особи були ватажками угрупувань, які у квітні 2014-го захопили державні заклади України в Луганську. Що все це може означати?

 Про це ми запитали військових аналітиків Юрія Бутусова та екс-луганчанина Дмитра Снєгирьова. -- Хто і чому їх знищує? 

Д. Снєгирьов: -- Польових командирів “ЛНР” першої хвилі “русской вєсни” пов'язували із так званим ідейним крилом “русского міра”. Серед загиблих варто згадати і ватажків “казацької гвардії” Павла Дрьомова та Євгена Іщенка. Вони всі стали відомими завдяки непримиренній позиції щодо відносин окупованих територій з Україною. 

Ця позиція йшла врозріз із планами російських кураторів і самого Плотницького, який намагався всидіти на двох стільцях -- з одного боку, заявляючи про розбудову “незалежної молодої республіки”, а з іншого — ведучи активну торгівлю з контрольованими Києвом територіями. Йшлося не лише про постачання вугілля для України, а й про продукти харчування, промислові товари для районів, підконтрольних сепаратистам. Тобто Плотницький, на відміну від так званих ідейних командирів, є представником комерційної хвилі, людиною, що заробляє на цій війні. Тому, мабуть, він і досі живий, хоча пережив замах. Ю. Бутусов: -- Причина вбивств і викрадень одна -- перерозподіл тіньових фінансових потоків, контрабанда, контроль за торгівлею вугіллям. 

Це -- великі гроші. Борці за "русскую вєсну" виявилися просто бандою кримінальників, які вбивають за гроші. Це єдине, що їх цікавить. А георгіївські стрічки та російські прапорці -- це для наївних, яких налаштували проти України. Та їх кількість стрімко зменшується. Ватажки розуміють, що у певний момент доведеться швидко втікати. Тому й намагаються якомога більше нагребти.

 Бойового духу в цих угрупуваннях вже немає. Вони тримаються тільки тому, що Росія обіцяє їм у разі українського наступу швидке повномасштабне вторгнення. Але нюанс: місцеві сепаратисти ризикують перестріляти один одного і розбігтися з награбованим значно швидше, ніж у Кремлі встигнуть віддати наказ. Наталія Васюнець

Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2016/10/07/206525-rosa-sonci-seredovyshchi-separatystiv-donbasu-vidbuvayutsya-cikavi-procesy