Тато, мама і... мама: Уперше в світі народилася дитина від трьох батьків

У процесі запліднення було задіяно генетичний матеріал двох жінок і одного чоловіка. Така сенсаційна подія сталась у Мексиці. 

Медики вирішили застосувати цей інноваційний метод, щоб убезпечити дитину від важкої хвороби, яку вона могла успадкувати від матері.

 Подружжя, що зважилось на такий крок, вже пережило важкі трегедії, дві дитини померло через генетичне захворювання (хвороба Лея), що передалось від мами. Тож втретє вирішили не ризикувати. А щоби малюк народився здоровим, залучили до процесу запліднення генетичний матеріал іншої жінки, пише газета Експрес. І нещодавно на світ з'явився хлопчик, за результатами досліджень, страшної хвороби він не успадкував. 

Медики пояснюють, що можливим це стало завдяки корегуванню ДНК ембріона.

 -- Та як саме вдалось це зробити, яку методику було застосовано?

-- Є гени, які дитина успадковує лише від мами. Вони містяться в так званих мітохондріях. Щоб зрозуміти, що це за структури, спершу уявіть яйцеклітину, вона складається з ядра (з ним передається найбільша кількість генів від жінки) та цитоплазми, в якій є мітохондрії, вони передають мізерну частину генів (усього 37, тоді як загалом людина має 30 тисяч генів), -- пояснює професор Микола Макарчук, доктор бiологiчних наук, завiдувач кафедри фiзiологiї людини і тварин Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка.

Але якщо в мітохондріях відбуваються мутації, це провокує розвиток багатьох невиліковних хвороб. І, що найгірше, разом із мітохондріальними ДНК дитина успадковує такі недуги.

 -- І як це вдалося змінити? 

-- Якщо говорити детально, у процесі запліднення бере участь ядро від батька (з ним передається генетична інформація), а від мами -- ядро й цитоплазма (з мітохондріями). У згаданому випадку завдання полягало в тому, щоби дитина не успадкувала мамину хворобу. Для цього й знадобилась яйцеклітина іншої жінки -- донора, котра не мала генетичних недуг. Спершу з яйцеклітин біологічної матері й донора вилучили ядра. Тоді ядро матері помістили в донорську яйцеклітину, завдяки чому небезпечні мітохондріальні ДНК у процесі запліднення не задіяли. Адже їх замінили здоровими. Потім яйцеклітину запліднили, а одержану зиготу помістили в матку майбутньої мами. 

-- На кого ж така дитина буде схожа? 

-- Не так давно вчені виявили, що саме в мітохондріях усіх людей на планеті є один спільний ген. На основі чого науковці доводять, мовляв, усе людство пішло від однієї жінки, яку так і назвали -- "мітохондріальною Євою". На цьому прикладі можна зрозуміти, що ДНК мітохондрій не позначаються на зовнішності чи інтелекті людини. 

Для прикладу, порівняйте риси обличчя середньостатистичного українця й китайця, вони ж геть не схожі. Хоч і мають один спільний ген, успадкованих завдяки мітохондріям. 

У нашому ж випадку було досягнуто бажаного результату, завдяки заміні потенційно небезпечної структури, вдалось застрахувати здоров'я й життя дитини. У природних умовах таке неможливе, людство зробило велитенський крок уперед. 

Щоправда, через делікатність цього питання з погляду біоетики наразі такий метод запліднення заборонено в більшості країн світу. Але людство не стоїть на місці, цілком можливо, що найближчим часом такий досвід визнають найефективнішим у боротьбі за здоров'я майбутнього покоління. 

Лариса ПЕЦУХ

Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2016/10/10/207140-tato-mama-mama-upershe-sviti-narodylasya-dytyna-troh-batkiv