Сам собі батарейка: Ліхтар, змайстрований умільцем, живиться від його руки

Навіщо купувати дорогі батарейки для побутових приладів, якщо кожен із нас є... батарейкою? Думаєте, жарт? 

Аж ніяк. Винахідник Ігор Білецький змайстрував ліхтаря, який живиться від тепла його руки! Ось вам і "вічне світло".

 І грошей на батарейки не треба витрачати -- бо сам собі акумулятор, пише газета Експрес. ...На столі лежить круглий світлодіодний ліхтар із чудернацькою ручкою. На що вона схожа? Ага, на космічні винищувачі з фільму "Зоряні війни"!

 Два невеличких "крила" -- верхнє і нижнє, а між ними кріплення. "Еге ж, я якраз й надихався отими літаючими космічними штуками зі "Зоряних воєн", -- напівжартома каже пан Ігор. 

-- Але головне тут не так форма, як призначення цієї ручки". З цими словами винахідник бере до рук ліхтаря -- і за мить світлодіод яскраво спалахує. Але як?! 

Спершу здається, що це якийсь фокус. Де схована батарейка? "Ніякої батарейки тут немає, -- усміхається Ігор Леонідович.

 -- А втім, вона таки є -- це... моя долоня". Нічого собі! Ліхтар, який працює від тепла руки! Але хіба це можливо? Виявляється, можливо -- до того ж і не складно робиться. Ідею рік тому було запропоновано на одному з технічних сайтів у інтернеті. Сам принцип світіння ліхтаря побудований на ефекті різниці температури на двох кінцях провідника -- за законами фізики через це виникає напруга. 

"Але та ідея була дрібнувата -- лише на один маленький світлодіод, -- каже Ігор Білецький. -- Тож я вирішив її вдосконалити та розширити". Пан Ігор для своєї розробки взяв чотири термоелементи SP 1848 -- їх можна без проблем придбати в радіомагазинах. А охолоджувальний радіатор зробив із довгого шматка алюмінію. За допомогою ножівки та напильника цей шмат перетворився на оті два крила "космічного винищувача".

 "Тут все дуже просто, -- показує конструкцію чоловік.

 -- На кожній рукоятці я розмістив по два термоелементи. А вигнута форма цих "крил"-радіаторів ідеально відводить тепло. Половинки радіатора кріпляться на певній відстані одна від одної. 

Для чого? 

Щоби в цьому проміжку можна було легко сховати проводку". Чотири термоелементи винахідник приєднав послідовно, і з’єднав із підвищувальним перетворювачем напруги. А далі вивів проводи на яскравий тривольтовий світлодіод. І почав випробовувати.

 Як саме?

 Просто клав руку на термоелементи. Тепло від руки передавалося до них -- і приєднаний для експерименту вольтметр показував зростання напруги. А на показнику 0,6 вольта світлодіод засвітився -- від тепла руки! 

"Забираю руку -- напруга спадає, -- показує Ігор Леонідович. 

-- Але світлодіод все одно ще трохи світиться! Варто цій схемі лише раз запуститися -- і вона вже працюватиме, піднімаючи завдяки теплу руки напругу буквально з кількох сотих вольта". Пан Ігор одягається і виходить надвір. 

Вже вечір, надворі морозець -- якраз те, що треба для випробовування ліхтаря. Чоловік знімає рукавицю, бере в руку ліхтар -- і він світиться!

 Диво та й годі! 

"Зимова пора -- це найкращий час для роботи такого ліхтарика, -- підсумовує Ігор Білецький.

 -- Коли на вулиці близько нуля або легкий "мінус" -- руки не сильно мерзнуть. Особливо, якщо їх періодично міняти. Тож можна йти вечірньою вулицею додому з роботи, тримаючи в руці ліхтар. І освітлювати ним собі дорогу. Жодних батарейок чи акумуляторів -- надійною батарейкою будете ви самі!" Сергій БОВКУН

Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2017/01/30/225581-sam-sobi-batareyka-lihtar-zmaystrovanyy-umilcem-zhyvytsya-yogo-ruky