Смерть патріарха: найцікавіші факти з біографії Шимона Переса

В ніч на 28 вересня з життя пішов колишній президент Ізраїлю Шимон Перес. Він був помітною фігурою не лише на ізраїльській політичній сцені, а й на світовому рівні. При чому – не лише політичному.

Шимон Перес двічі обіймав посаду прем'єр-міністра країни, був міністром у 12 урядах. Обирався до Кнесету майже безперервно з 1959 року. Був президентом Ізраїлю з 2007 по 2014 рік.

Журналісти сайту "24" зібрали для вас найцікавіші факти із біографії цієї непересічної особистості.

Перес народився у передвоєнній Польщі. У 1934 році його родина виїхала до Палестини, де він закінчив школу і почав брати участь у сіоністських молодіжних рухах. Вдома його родина спілкувалася на івриті, ідиші та російській мовах, до того ж Перес вивчав польську у школі.

Під впливом свого діда, знавця Тори та єврейської поезії, Перес у чотири роки почав писати вірші. Одним з його юнацьких захоплень став переклад творів Достоєвського на іврит. Вже в Ізраїлі він опублікував свої літературні твори, в тому числі дуже популярну серію репортажів "З щоденника жінки", яку він написав під жіночим псевдонімом.

Перес, який двічі обіймав посаду глави міністерства оборони, ніколи не служив в армії і не брав участі в бойових діях. Все життя він залишався цивільним у країні, де служба в армії і військові здобутки цінуються ледь не найдорожче у світі. Через таке ставлення до армії Перес ледь не втратив свою майбутню дружину Соню, яка не зрозуміла його небажання служити, і яка сама добровільно вступила до лав британської армії на початку Другої світової війни.

Його політична кар’єра тривала понад 70 років, за цей час він займав майже всі головні державні посади в Ізраїлі. У 1947 році засновник сучасної держави Ізраїль, прем'єр-міністр Давид Бен-Гуріон призначив Шимона Переса відповідальним за закупівлю озброєнь і придбання екіпіровки і набір військовослужбовців в управління Хагани. Через 60 років – у 2007 – Перес був обраний президентом Ізраїлю.

У віці 29 років Перес став наймолодшим генеральним директором міністерства оборони. Перебуваючи на посаді, провів реорганізацію міністерства, поліпшив військові відносини з Францією, зумів підпорядкувати міністерському контролю значну частину державного бюджету, а поступово – і промисловості країни, яка стала виконувати численні військові замовлення (наприклад, створення ізраїльської авіаційної промисловості шляхом реорганізації науково дослідницької роботи у військовій сфері).

У 1974 році став міністром оборони. Саме Перес у 1976 році, коли палестинські терористи захопили літак "Ейр Франс", на борту якого перебувало 86 громадян Ізраїлю, переконав тодішнього прем'єр-міністра на військову операцію зі звільнення заручників замість переговорів. Операція пройшла успішно.

Перес був прихильником ідеї, що виживання Ізраїлю залежить від територіального компромісу з палестинцями. У 1993 році він виступив як ідеолог мирних переговорів з Організацією визволення Палестини (ООП). Займаючи посаду міністра внутрішніх справ, Перес почав секретні переговори з Ясіром Арафатом і ООП. Пізніше ним була підписана мирна угода з Арафатом. У 1994 Ізраїль уклав угоду з Йорданією. Так Перес разом з Іцхаком Рабином і Ясиром Арафатом отримав Нобелівську премію миру за роль в мирних переговорах в Осло, які поклали початок процесу передачі влади цивільній владі Палестинської автономії.

Перес став донором рогівки ока після своєї смерті. Як розповіли журналістам син екс-президента Чемі Перес і його зять Рафі Вальді, Перес помер без страждань.

Автор: Євгенія Мазур

Джерело: 24 Канал