Від Євромайдану до євророзчарування: чому українців охопив скепсис стосовно Європи?

Українці стали менше симпатизувати Європейському Союзу. В той же час, як свідчать соціологічні опитування, більше половини громадян України виступають проти розриву дипломатичних стосунків із Росією. Кількість симпатиків НАТО залишається практично незмінною. Що вплинуло на такі настрої українців, і які можливі наслідки, розбиралися журналісти сайту "24".

Бездіяльність влади і негативні меседжі Брюсселю

Проведене з 9 по 14 вересня Центром Разумкова соцопитування продемонструвало досить неочікувані тенденції, зокрема, зменшення кількість прихильників євроінтеграції. Так, згідно опитування, 49,7% громадян України висловилися за членство України в Євросоюзі, проти – 35,3%. Водночас 55% українських громадян виступають проти розриву дипломатичних відносин України з Росією і 52,1% – проти запровадження візового режиму з Російською Федерацією. Розрив дипстосунків із Росією підтримує лише 24,8% респондентів.

На перший погляд, українці не прагнуть приєднання до ЄС. І, як кілька років тому, продовжують симпатизувати Росії, незважаючи на військову агресію Кремля, причина якої – будь-що не допустити зближення України з Європою. До того ж, саме відмова Януковича від зближення з ЄС стала причиною Євромайдану, який зрештою переріс в Революцію Гідності. Втім, заспокоюють експерти, хоча кількість симпатиків євроінтеграційного вектору поменшала, це не значить, що стало більше тих, хто орієнтується на схід. Альтернативи приєднання до ЄС все одно немає.

На думку директора фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірини Бекешкіної, після сплеску симпатій до Євросоюзу в 2014 році, сьогодні дійсно спостерігається розчарування в ЄС. За її словами, багато українців вважає, що Європа "нас не хоче".

Частина населення вважає, що наші сподівання на ЄС – марні. Людям досить довго закладали таку думку, що ніхто нас в Європі не чекає,

– зауважила соціолог.

Відмова Януковича від зближення з ЄС стала причиною Євромайдану

Директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк вважає, що прихильники вступу до ЄС і НАТО – це базовий електорат, який два роки тому був розширений, але зараз звузився.

Люди більше зосереджені на внутрішніх питаннях. Іде процес зубожіння населення. Тому українці не думають про ЄС як про якусь глобальну ціль. Вони більше займаються вирішенням локальних побутових проблем,

– говорить політолог.

Причин такого розчарування в євроінтеграції експерти називають кілька. По-перше, за словами Давидюка, влада не демонструє жодних динамічних дій щодо вступу в НАТО чи ЄС. Україна знаходиться тривалий час в очікуванні надання безвізового режиму з ЄС а також того, як же запрацює і чи запрацює угода про економічну співпрацю з ЄС взагалі.

По-друге, політологи переконані, що референдум у Нідерландах, на якому більшість громадян цієї країни висловилися проти ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, також негативно вплинув на відношення українців до Європи.

По-третє, на думку Миколи Давидюка, хвиля емігрантів, яка захлиснула Європу, теж вплинула на зменшення симпатиків ЄС.

Кількість прихильників зменшилася через негативні меседжі самої Європи. Три роки тому для українців ЄС – це був практично рай, де було багато роботи з достойною зарплатою, і де було можна знайти гідний соціальний пакет. Сьогодні емігрантська хвиля закрила всі позитиви,

– зауважує експерт.

Однак, як тільки Україна отримає безвізовий режим з Євросоюзом, симпатії зростуть. Українці зможуть безперешкодно відвідувати країни ЄС і побачити, як насправді живуть громадяни в об’єднаній Європі.

Знову Росія?

Хоча 55% респондентів проти розриву дипломатичних стосунків із Російською Федерацією, це свідчить про те, вважає Ірина Бекешкіна, що українці – народ обережний. Адже, за її словами, виникає логічне запитання: а з ким тоді вести переговори щодо врегулювання ситуації на сході України? По суті, розрив стосунків – перший крок до оголошення війни.

Микола Давидюк переконаний: коли українці відповідають на таке питання, то насамперед вони думають не про політичні чи дипломатичні зв’язки, а про своїх рідних чи близьких, які там живуть. Адже близько 8 мільйонів громадян України – це або етнічні росіяни, або мають родичів у Росії. Зрозуміло, що це впливає на соціологію.

З іншого боку, зауважує експерт, якщо порівняти рівень життя наших сусідів – Росії і Польщі – то зрозуміло, що в Польщі він набагато вищий, там більше свобод, бізнес-перспектив. Росія ж демонструє, що готова купувати національні еліти, але не може нормально ставитись до країни, як до партнера. Тому, хоча й багато наших громадян проти розриву стосунків із Москвою, навряд чи громадська думка може настільки змінитися, що в Україні буде несприйняття Європи.

Справді, якщо взяти до уваги той факт, що майже половина громадян України проголосувала б на референдумі за вступ до НАТО, то це яскраво свідчить, що на зближення з Росією орієнтується не вже й багато людей. Як зауважує Ірина Бекешкіна, якби респондентам запропонували варіант: не приєднуватися нікуди, то частина тих, хто раніше хотів інтегруватися з Росією і країнами СНД в Митний союз, саме так би і відповіла.

Або ж вони знаходяться серед тих, кому "важко відповісти". Думаю, таких українських громадян, хто не знає точної відповіді щодо зовнішнього вектору розвитку, досить багато,

– вважає соціолог.

Кремль багато років веде інформаційну війну проти України

Тому певні коливання євроінтеграційних настроїв – досить нормальна тенденція. Але це, вочевидь, можуть використати для піару українські політики. Тема приєднання до ЄС, а особливо до НАТО, завжди була гарним ґрунтом для спекуляцій і нарощування рейтингів.

Деякі політики можуть розігрувати цю карту. Особливо з Опоблоку. Всі ті політсили, які раніше називалася Партією регіонів, проросійські партії, підніматимуть питання про непопулярність ЄС. Але це буде більше медійний шум, ніж справжня думка українців,

– переконаний Микола Давидюк.

Та є ще один дуже важливий момент – на розчарування українців в ЄС вплинуло багато факторів, серед яких і певна бездіяльність влади. Політики і чиновники продовжують робити популістські заяви і практично не займаються структурними реформами, які б сприяли розвитку економіки і росту добробуту українців, досягнення рівня європейських стандартів. При цьому в Україні, як і раніше, дуже високий рівень корупції.

Такі настрої також свідчать про те, що Україна практично програє інформаційну війну Росії. Кремль багато років розхитував нашу державу зсередини і продовжує це робити і зараз. Влада ж не робить заходів у відповідь. Схоже, що стратегії навіть не існує. Одним безвізовим режимом без подальших конкретних кроків суттєво симпатії до Європи не збільшити. Зрештою, за якийсь час прихильників може стати ще менше, якщо вчасно не розпочати реальні дії.

Чому українці розчарувалися в ЄС і проти розриву стосунків з Росією? Думки експертів

Ірина Бекешкіна, директор фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Якщо порівнювати з 2014 роком, коли симпатії до Євросоюзу різко зросли, а до різних форм інтеграції з Росією і країнами СНД – просто обвалилися, то сьогодні симпатиків ЄС стало менше. Згодом частина населення розчарувалася в євроінтеграції за принципом: "Вони нас не хочуть". Частина населення вважає, що наші сподівання на ЄС – марні. Людям досить довго закладали таку думку, що ніхто нас в Європі не чекає.

Крім того, на громадську думку щодо інтеграції в ЄС вплинув і референдум в Нідерландах, на якому, як відомо, більшість громадян висловилося проти ратифікації угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

Якщо нарешті буде ухвалене остаточне рішення про безвізовий режим з кранами ЄС, то кількість симпатиків Брюсселя зросте. Навіть незважаючи на те, збираються вони їхати в Європу чи ні. На громадську думку не вплинули дії влади. У владі наші громадяни розчарувалися значно раніше. Їх набагато більше, ніж тих, хто розчарований в ЄС.

Але альтернативи приєднання України до Євросоюзу немає, навіть незважаючи на зниження кількості симпатиків ЄС серед українців. Крім того, зниження кількості прихильників ЄС не означає, що зросли симпатії до Росії.

Якби респондентам запропонували варіант: не приєднуватися нікуди, то частина тих, хто раніше хотів інтегруватися з Росією і країнами СНД в Митний союз, саме так би і відповіла. Або ж вони серед тих, кому важко сказати. Думаю, таких українських громадян, хто не знає точної відповіді щодо зовнішнього вектора розвитку, досить багато.

Те, що 55% українців виступають проти розриву дипломатичних стосунків із Росією, свідчить про те, що українці – народ обережний. Одразу виникне питання: а як далі вести переговори по врегулюванню військового конфлікту? З ким? Це дуже серйозний крок. Він означає, що треба евакуювати наше посольство в Росії. Це фактично перша стадія оголошення війни.

Микола Давидюк, директор аналітичного центру "Політика"

Прихильники вступу до ЄС і НАТО – це базовий електорат, який два роки тому був розширений, але зараз звузився. Симпатиків було більше за рахунок тих, хто завжди на виборах приєднувалися до лідерської думки. Тобто це ті, хто вагається. Зараз влада не демонструє жодних динамічних дій щодо вступу в НАТО чи ЄС. Ми в очікуванні надання безвізового режиму. І в очікуванні, як же запрацює і чи запрацює угода про економічну співпрацю з ЄС.

Але ядро прихильників – майже половина українців, що не так і мало. В часи президента Віктора Ющенка їх було менше. Але ця соціологія динамічна.

На думку українців, звичайно, вплинув референдум у Нідерландах. Але, найголовніше, що люди більше зосереджені на внутрішніх питаннях. Іде процес зубожіння населення. Тому українці не думають про ЄС як про якусь глобальну ціль. Їх більше турбує вирішення локальних побутових проблем.

Крім того, кількість прихильників зменшилася через негативні меседжі самої Європи. Три роки тому для українців ЄС – це був практично рай, де було багато роботи з достойною зарплатою, і де було можна знайти гідний соціальний пакет. Сьогодні емігрантська хвиля закрила всі позитиви.

Якщо Україна отримає безвізовий режим, це збільшить кількість прихильників вступу в ЄС, тому що багато хто з українців зможе це зрозуміти, відвідавши країни ЄС. Також, якщо будуть заходи по зближенню з Євросоюзом, то кількість симпатиків зросте. Надання Україні безвізового режиму, безумовно, призведе до їх збільшення.

Те, що велика частина українських громадян проти розриву дипломатичних стосунків із Росією, говорить про те, що близько 8 мільйонів українських громадян – це або етнічні росіяни, або мають родичів у Росії. Зрозуміло, що це впливає на соціологію. Але вони, коли дають свою відповідь, більше думають не про політичні чи дипломатичні зв’язки, а про своїх рідних чи близьких, які там живуть.

Читайте також: Знову фейк: чому не виконуються домовленості про "режим тиші"?

Автор: Інна Жолобович

Джерело: 24 канал