Міг спалити усе, але вирішив мудро: що робити з опалим листям

Знищувати опале листя вогнем уже стало традицією для багатьох. Та люди навіть не підозрюють, що не лише завдають собі шкоди, але й втрачають нагоду суттєво зекономити на добривах, пише газета "Експрес". 

Про те, як можна використовувати листя, не шкодячи навколишньому середовищу, розповідають доктор Володимир Шеремета, керівник бюро УГКЦ з питань екології, Ганна Цвєткова та Наталія Чижмакова, експерти екологічної організації "Мама-86". 

-- Що ж таке компостування та яка його технологія?

 Г. Цвєткова: -- Компостування -- це природний аеробний процес розкладання органічних відходів за допомогою кисню та грунтових бактерій. Компост -- багате гумусом добриво, яке збагачує грунт поживними речовинами. 

При дотриманні умов компостування у компостній ямі чи ящику через 12 -- 24 місяці можна отримати визрілий продукт. Місце для компостування має бути не ближче, ніж за 15 метрів від джерела питної води, у напiвзатiнку, щоб запобігти висиханню компосту, а також добре провітрюватись. Висота i ширина компостної маси не повинна перевищувати 100 -- 150 сантиметрів, а от довжина може бути необмежена. 

Подрібнене листя різних порід дерев слід змішати із землею, гноєм або готовим компостом у співвідношенні 2:1. 

Варто додати до суміші кухонні відходи, скошену траву або ж трохи азотного добрива (наприклад, сечi чи курячого посліду). Усе слiд укласти шарами товщиною не більше 15 сантиметрів. Занадто товстий шар якогось матеріалу уповільнює процес компостування. 

-- Що відбувається з листям та іншими відходами під час цього процесу? 

Н. Чижмакова: -- Компостування має три фази. На першій фазі відбувається саморозігрів внаслідок хімічних реакцій розкладання при інтенсивній діяльності бактерій і мікроорганізмів. Компост може нагріватися до 65 градусів. За таких температурних умов вмирає переважна більшість хвороботворних організмів і гине насіння бур’янів. 

Друга фаза -- розкладання матеріалів на стійкі речовини, які утворюють гумус. Температура починає знижуватися, компост стає бурого кольору і набуває структури грунту. 

Третя фаза -- дозрівання компосту. Вiн стає однорiдним й починає пахнути як лісовий грунт. Компост вважається готовим, уся маса стає пухкою і темною. 

Матеріал необхідно перемішувати 1 -- 4 рази за весь цикл, щоб забезпечити достатній доступ кисню у всі шари. Вологість матеріалу утримуйте на рівні 50 -- 60 відсотків. Компостований матеріал на дотик повинен бути як добре викручений рушник. Закладати його потрiбно у верхнiй шар грунту на глибину 7 -- 10 см.

 -- Чи є спалювання листя й іншого сміття гріхом? 

В. Шеремета: -- Так. Це -- екологічний гріх.

 Юлія ГОЛОДРИГА

 * Власний досвід "Якщо зiбрати рослиннi рештки з усiєї дачної дiлянки в компост, то наступного року цього добрива вистачить, аби пiдживити половину грядок, -- стверджує агроном Степан Ковалик. 

-- Закладаючи компост, ми позбавляємо себе зайвої роботи i матерiальних витрат. Через рiк з такого листя ви матимете гарний перегнiй, яким удобрюватимете город.

 Якщо ви хочете якнайшвидше отримати добриво з компостної купи, то рештки бажано дрiбнити, а сам компост частiше перемiшувати та поливати ЕМ-препаратами. Готове добриво має нагадувати пухкий родючий грунт i не смердiти гниллю".

Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2016/10/12/207356-mig-spalyty-use-vyrishyv-mudro-robyty-opalym-lystyam